вчиняти опір

См. также в других словарях:

• вчиняти — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• вчиняти —  (да) учреждавам; (да) узаконявам …   Църковнославянски речник

• вщинати — вчиняти, зчиняти; учинити, починати, підносити, збуджувати …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

• поискивати — вчиняти позов …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

• гармидерувати — у/ю, у/єш, недок., зах. Вчиняти гармидер (у 1, 2 знач.) …   Український тлумачний словник

• зраджувати — ую, уєш, недок., зра/дити, джу, диш, док., перех., рідше кому, чому, а також без додатка. 1) Вчиняти зрадництво, діяти підступно, віроломно стос. до кого , чого небудь. 2) Порушувати вірність у коханні, дружбі. 3) Відмовлятися від попередніх… …   Український тлумачний словник

• киринити — ню, ниш, недок., заст. 1) Вчиняти розгардіяш. 2) Бруднити …   Український тлумачний словник

• лінчувати — у/ю, у/єш, недок., перех. Вчиняти самосуд, так званий суд Лінча; фізично розправитися з ким небудь …   Український тлумачний словник

• налітати — I а/ю, а/єш, недок., налеті/ти, лечу/, лети/ш, док., неперех. 1) Летячи, наштовхуватися, натикатися на кого , що небудь або наближатися до когось, чогось. || Наштовхуватися на кого , що небудь або наближатися до когось, чогось за швидкого руху.… …   Український тлумачний словник

• прогрішати — а/ю, а/єш, недок., прогріши/ти, шу/, ши/ш, док., розм. Вчиняти гріх (у 1, 2 знач.) …   Український тлумачний словник

• розворушувати — ую, уєш, недок., розворуши/ти, рушу/, ру/шиш, док., перех. 1) Ворушачи, перекидати, перевертати або розкидати що небудь. || Ворушачи що небудь, вчиняти розгардіяш. || Руйнувати, знищувати що небудь. || розм. Примушувати кого небудь рухатися. 2)… …   Український тлумачний словник